заклято

ЗАКЛЯ́ТО.

Присл. до закля́тий 2.

Густий туман, як хмара, впав на село і стояв непорушно, заклято: за вікном не було видно ні вулиці, ні садів (Р. Федорів);

// Уперто, затято.

Покульгав [татарин] у Бахчисарай, а вернувшись, мовчав заклято і тільки ночами стогнав тяжко крізь сон (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. заклято — закля́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. заклято — Присл. до заклятий.  Великий тлумачний словник сучасної мови