заковирювати

ЗАКОВИ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКОВИРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., чим і без дод., рідко.

Шкутильгаючи, вивертати ногу.

Як Сидоркевич перший раз вистрілив, того він не пам'ятав. Але пам'ятав, як “високий” раптом на бігу хитнувся в один бік, потім знов у другий і став бігти, якось чудно заковирюючи ногою (В. Винниченко).