закозиритися
ЗАКОЗИРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.
Почати козиритися; ставати гордовитим, зарозумілим.
– А дзуськи! – закозирився на те чернець. – Весь вік святі книжки друкую і не зароблю хоча б куточка в Царстві Небесному? (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)