закозиритися

ЗАКОЗИРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.

Почати козиритися; ставати гордовитим, зарозумілим.

– А дзуськи! – закозирився на те чернець. – Весь вік святі книжки друкую і не зароблю хоча б куточка в Царстві Небесному? (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me