закодування

ЗАКОДУВА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. закодува́ти.

Українські перекладачі звичайно вдаються до прихованої алегоризації, закодування в біблійному мотиві актуальних для цільового читача алюзій (з наук. літ.);

Основна інтенція мовця при здійсненні імпліцитної відмови полягає в закодуванні змісту таким чином, щоб його розуміння було недоступним для інших учасників мовленнєвої ситуації (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закодування — закодува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. закодування — -я, с. Дія за знач. закодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови