заколений

ЗАКО́ЛЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до заколо́ти¹ 1.

Батий тоді, як той розлючений звір, роз'ярився, повелів заколоти князя Михайла, і заколений був він беззаконним Доманом (з наук. літ.).

ЗАКО́ЛЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до заколо́ти².

Обидва були в голубих каптанах та в плащах, заколених на плечах товстими кільчастими шпильками (з легенди).

Значення в інших словниках

1. заколений — зако́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заколений — Зако́лений і зако́лотий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)