заколений
ЗАКО́ЛЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до заколо́ти¹ 1.
Батий тоді, як той розлючений звір, роз'ярився, повелів заколоти князя Михайла, і заколений був він беззаконним Доманом (з наук. літ.).
ЗАКО́ЛЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до заколо́ти².
Обидва були в голубих каптанах та в плащах, заколених на плечах товстими кільчастими шпильками (з легенди).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me