заколений

Зако́лений і зако́лотий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заколений — зако́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. заколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заколоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заколений — ЗАКО́ЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до заколо́ти¹ 1. Батий тоді, як той розлючений звір, роз'ярився, повелів заколоти князя Михайла, і заколений був він беззаконним Доманом (з наук. літ.). ЗАКО́ЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до заколо́ти². Словник української мови у 20 томах