Словник української мови у 20 томах

законектити

ЗАКОНЕ́КТИТИ, кчу, ктиш, док., кого, що, жарг.

Поєднати кого-, що-небудь; залучити кого-небудь до чогось.

Молоді актори щиро захотіли законектити Україну і світ, бо прагнули любити та шукали свободи (із журн.);

Головна мета заходу – законектити класних перспективних розробників з найкращими компаніями на ринку (з Інтернету).

Словник української мови (СУМ-20)