Словник української мови у 20 томах

закоцюбитися

ЗАКОЦЮ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. закоцю́бляться; док., розм.

Те саме, що закоцю́бнути.

Хлопець від холоду закляк, закоцюбився (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)