закоцюблений

ЗАКОЦЮ́БЛЕНИЙ, а, е, розм.

Який закоцюбився.

Артисти не жалілися на холод, глядачі слухали концерт і аплодували закоцюбленими руками музиці і музикантам (із журн.);

Наступного ранку замість пташки у передпокої знайшли закоцюблене тільце (з газ.).