Словник української мови у 20 томах

закріпачуваний

ЗАКРІПА́ЧУВАНИЙ, а, е, іст.

Дієпр. пас. до закріпа́чувати.

Закріпачувані селяни піднімали повстання і масово втікали до Запорізької Січі (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. закріпачуваний — закріпа́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови