закуття

ЗА́КУТТЯ, я, с., розм.

Збірн. до за́кутень.

Отже, повернімося до наших старих вітряків, яких невблаганні обставини відтіснили на закуття сучасності, але ще не встигли стерти з лиця землі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. закуття — закуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. закуття — див. глухомань; куток  Словник синонімів Вусика
3. закуття — -я, с. Дія за знач. закувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. закуття — ЗАКУТТЯ́, я́, с. Дія за знач. закува́ти¹.  Словник української мови в 11 томах