заличкований
ЗАЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до заличкува́ти.
Будують [мисливці] добре заличковану халупу, щоб у ній сидіти, виглядати і звідти стріляти (І. Багряний);
В тую печеру був доступ через потайні сходи із долішніх замкових покоїв, де жила князівна, а сходи ті були заличковані кріпкими дверима (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)