заличкований

ЗАЛИЧКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до заличкува́ти.

Будують [мисливці] добре заличковану халупу, щоб у ній сидіти, виглядати і звідти стріляти (І. Багряний);

В тую печеру був доступ через потайні сходи із долішніх замкових покоїв, де жила князівна, а сходи ті були заличковані кріпкими дверима (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).