замакітрений
ЗАМАКІ́ТРЕНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. до замакі́трити.
Я .. замакітрений розлученням і пошуком сотні на паспортний штамп (Є. Пашковський).
2. у знач. прикм. Який замакітрився.
Замакітрена голова моєї нареченої була повна всяких нісенітниць, з якими доводилось щохвилини боротись (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)