замиленість
ЗАМИ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж., розм.
Стан за знач. зами́лений 2.
Невелика замиленість знімка нерідко може бути дефектом фотоапарата (з навч. літ.);
Я знову відчув дивну замиленість ока – скільки не вдивлявся, не міг зібрати увесь образ докупи (І. Роздобудько);
У своєму фільмі режисер по-новому висвітлює війну на Балканах, розповідаючи про замиленість погляду мешканців, які не можуть повернутися до нормального життя (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)