замилуваність

ЗАМИ́ЛУВАНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до зами́луваний.

– Кого тільки не було тутки, і всі топтали нам груди, а купно з тим і замилуваність нашу краєм і землею. Обри чи не найбільше наглумилися над тою замилуваністю (Д. Міщенко);

Два почуття борються в ньому, коли він [Т. Шевченко] бачить або згадує свою рідну Україну: гіркота від убогості життя .. і замилуваність її красою, духовним багатством простих людей (В. Русанівський).