замозолювати
ЗАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., що, розм.
1. Натирати мозолі важкою роботою або ходінням; мозолити.
Щоб не замозолювати ноги, варто правильно підбирати розмір взуття (з мови реклами);
Мати замозолила руки важкою працею (із журн.);
* Образно. Знову замозолила мозок настирлива, мов ґедзь, думка: а все-таки, що сталося, чому він потрапив у неласку патриціїв (Р. Іваничук).
2. перен. Заробляти важкою працею.
Добре, що руки тобі служать, то й можеш ними щось замозолити... (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)