замочок

ЗА́МОЧОК, чку, ч.

Зменш. до за́мок 1.

Скоро наспіла вість про Корсунщину, шляхта почала пакуватись на вози з жінками та дітьми, покинувши свої замочки по містечках і селах (М. Грушевський);

– Мав я біля Прилук замочок не шпетний: рови, палісади, башти, .. усе як годиться. Ще й на вежі годинник видзвонював години. Німецькі майстри будували (Б. Лепкий);

У тi непевнi часи цiле Пiдгiр'я було забудоване чи то шляхетськими замками та замочками, чи то монастирськими стiнами, чи то церковцями з частоколами навкруг (Р. Федорів).

Значення в інших словниках

1. Замочок — За́мочок іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. замочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до замок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замочок — БЛИ́СКАВКА (довга металева або пластмасова застібка), ЗАМО́К, ЗАМО́ЧОК, ЗМІ́ЙКА розм. Він (Барк) оглянув свій комбінезон, затягнув "блискавки" на кишенях і постукав у важкі двері (В. Собко); Шкіряна курточка (Тимоша) вся в сріблястих змійках (Я. Гримайло).  Словник синонімів української мови
4. замочок — ЗАМО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до замо́к. Він поставив чемоданчик на стіл і відсунув петельку замочка (Смолич, Світанок.., 1953, 171).  Словник української мови в 11 томах
5. замочок — Замочок, -чка м. 1) ум. отъ замо́к. 2) мн. см. ритки. МУЕ. III. 20.  Словник української мови Грінченка