замочник

ЗАМО́ЧНИК, а, ч., розм.

Майстер, який виготовляє чи ремонтує замки (див. замо́к¹ 1).

Жили при палаці священики, ченці, свічкогаси, кантори, які ублажали слух князя й княгині солодким церковним співом, повно було придворних, ключників, замочників, стольників, чашників, опальників (П. Загребельний).