замітальниця

ЗАМІТА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.

Жін. до заміта́льник.

Дівчина працювала як швачка і замітальниця (із журн.);

Вона розпочала сповідь. Була се душа покірна й чиста, якої ніхто, мабуть, і не сподівався побачити в замітальниці паризьких вулиць (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. замітальниця — заміта́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. замітальниця — -і. Жін. до замітальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови