замітальниця
ЗАМІТА́ЛЬНИЦЯ, і, ж.
Жін. до заміта́льник.
Дівчина працювала як швачка і замітальниця (із журн.);
Вона розпочала сповідь. Була се душа покірна й чиста, якої ніхто, мабуть, і не сподівався побачити в замітальниці паризьких вулиць (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замітальниця — заміта́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- замітальниця — -і. Жін. до замітальник. Великий тлумачний словник сучасної мови