заневолювання

ЗАНЕВО́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. занево́лювати.

Часи між Люблінською унією та роком 1648 були добою найтяжчого ярма, найгіршого заневолення українського народу (І. Франко);

Підвищення тривкої здатності торсійних валів часто досягають їх заневолюванням (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. заневолювання — занево́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. заневолювання — -я, с. Дія за знач. заневолювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови