заневолювання

ЗАНЕВО́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. занево́лювати.

Часи між Люблінською унією та роком 1648 були добою найтяжчого ярма, найгіршого заневолення українського народу (І. Франко);

Підвищення тривкої здатності торсійних валів часто досягають їх заневолюванням (з наук.-техн. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me