занебесний

ЗАНЕБЕ́СНИЙ, а, е, поет.

Який міститься, перебуває за небесами; дуже високий і далекий.

І закрутився світ перед очима. Упав Святий Вогонь, Немов удар. Шість крил я відчував поза плечима І дивну Силу – Занебесний дар (М. Руденко);

Мариться край занебесний незвіданий (Д. Кремінь).