заниклий

ЗАНИ́КЛИЙ, а, е, діал.

Зниклий, загублений.

Згадка про чуму всіх наповнила тривогою: жарти замовкли, натовп розсувався. – Міхелю, відбери в чортової куми гроші. Бачиш-бо: бреше, як пес, – спробував був хтось вернути заниклий настрій (Н. Королева).