Словник української мови у 20 томах

запаралелювання

ЗАПАРАЛЕ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. запарале́лювати.

Комутаційні блоки, одержані шляхом об'єднання (запаралелювання) входів декількох комутаційних пристроїв того або іншого типу, показані на рис. 3.3 (з наук.-техн. літ.);

У радянському кінематографі 30–50-х років у межах кінотексту відбувалося своєрідне запаралелювання й навіть перекодування тематики кохання в тематику праці (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. запаралелювання — запарале́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. запаралелювання — -я, с. Дія за знач. запаралелювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови