запаралелювати
ЗАПАРАЛЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПАРАЛЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., що.
1. спец. Паралельно встановлювати, під'єднувати (про електричний прилад, механізм).
Зелений світлодіод за бажанням інженера можна запаралелити із замком (з наук.-техн. літ.).
2. перен., розм. Об'єднувати що-небудь, виконувати, використовувати і т. ін. паралельно.
Науковим інституціям необхідно не запаралелювати своїх зусиль із політиками, політологами й політиканами, а різко змінити вектор дискурсів (з наук. літ.);
– Ми знайшли низку рішень, які дозволяють нам прискорити проектування, запаралелити деякі процеси (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)