запроханий

ЗАПРО́ХАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до запроха́ти¹.

Тим часом до Львова з'їхались князі, родичі Вишневецького, запрохані на весілля магнати та шляхтичі (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. запроханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запрохати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. запроханий — запро́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. запроханий — Запро́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)