запроханий

запро́ханий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запрохати.

Значення в інших словниках

1. запроханий — запро́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запроханий — ЗАПРО́ХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до запроха́ти¹. Тим часом до Львова з'їхались князі, родичі Вишневецького, запрохані на весілля магнати та шляхтичі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. запроханий — Запро́ханий, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)