запрохати

запроха́ти

I див. запрохувати.

II -аю, -аєш, док., перех., розм.

Почати прохати.

Значення в інших словниках

1. запрохати — запроха́ти 1 дієслово доконаного виду запросити розм. запроха́ти 2 дієслово доконаного виду почати прохати розм.  Орфографічний словник української мови
2. запрохати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
3. запрохати — ЗАПРОХА́ТИ¹ див. запро́хувати. ЗАПРОХА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати прохати. Тут він мого кохання У мене запрохав; Я слухать не схотіла, А він.. —уб’ю!.. — сказав (Пісні та романси.., II, 1956, 203).  Словник української мови в 11 томах
4. запрохати — Запрохати см. запрохувати.  Словник української мови Грінченка