запрохати
запроха́ти
I див. запрохувати.
II -аю, -аєш, док., перех., розм.
Почати прохати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запрохати — запроха́ти 1 дієслово доконаного виду запросити розм. запроха́ти 2 дієслово доконаного виду почати прохати розм. Орфографічний словник української мови
- запрохати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- запрохати — ЗАПРОХА́ТИ¹ див. запро́хувати. ЗАПРОХА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати прохати. Тут він мого кохання У мене запрохав; Я слухать не схотіла, А він.. —уб’ю!.. — сказав (Пісні та романси.., II, 1956, 203). Словник української мови в 11 томах
- запрохати — Запрохати см. запрохувати. Словник української мови Грінченка