1. Орфографічний словник української мови

запрохати

запроха́ти 1

дієслово доконаного виду

запросити

розм.

запроха́ти 2

дієслово доконаного виду

почати прохати

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запрохати — I див. запрохувати. II -аю, -аєш, док., перех., розм. Почати прохати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запрохати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  3. запрохати — ЗАПРОХА́ТИ¹ див. запро́хувати. ЗАПРОХА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех., розм. Почати прохати. Тут він мого кохання У мене запрохав; Я слухать не схотіла, А він.. —уб’ю!.. — сказав (Пісні та романси.., II, 1956, 203). Словник української мови в 11 томах
  4. запрохати — Запрохати см. запрохувати. Словник української мови Грінченка