зароботящий

ЗАРОБОТЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко.

Який добре заробляє.

Найшовсь чоловік у прийми. Люде [люди] кажуть – добрий і зароботящий: і тесля, й скляр, і чоботар, – до всього здатний (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. зароботящий — Зароботя́щий, -а, -е Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.  Словник української мови Грінченка