зароботящий
ЗАРОБОТЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко.
Який добре заробляє.
Найшовсь чоловік у прийми. Люде [люди] кажуть – добрий і зароботящий: і тесля, й скляр, і чоботар, – до всього здатний (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зароботящий — Зароботя́щий, -а, -е Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264. Словник української мови Грінченка