зароботящий

Зароботя́щий, -а, -е

Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зароботящий — ЗАРОБОТЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко. Який добре заробляє. Найшовсь чоловік у прийми. Люде [люди] кажуть – добрий і зароботящий: і тесля, й скляр, і чоботар, – до всього здатний (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах