зароботящий
Зароботя́щий, -а, -е
Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зароботящий — ЗАРОБОТЯ́ЩИЙ, а, е, заст., рідко. Який добре заробляє. Найшовсь чоловік у прийми. Люде [люди] кажуть – добрий і зароботящий: і тесля, й скляр, і чоботар, – до всього здатний (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах