зарятуватися
ЗАРЯТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм.
Вийти зі скрутного становища за допомогою кого- або чого-небудь; урятуватися.
Кожний з вас дасть пару злотих так званої складки, й буде, – кажуть, – капітал чималий, буде чим зарятуватися у нещасті й потребі (П. Козланюк);
Десь там жив Бровченко, Христофор Ничипорович, – референт бургомістра, в якого мати хотіла зарятуватися (Б. Харчук);
Чого ж він не тікав? Може б, не помітили, бо ж був далеко, в ліщині. Хоч би він зарятувався, оберіг малу Густю! (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)