заріб

ЗА́РІБ, робу, ч., діал.

Те саме, що зарі́бок.

Ніякого заробу не буде ні йому, ні людям (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. заріб — -робу, ч., діал. Заробіток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заріб — Заріб, -робу м. см. зарібок. --------------- Зарібок, -бку и заріб, -робу м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142.  Словник української мови Грінченка