заріб

ЗА́РІБ, робу, ч., діал.

Те саме, що зарі́бок.

Ніякого заробу не буде ні йому, ні людям (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заріб — -робу, ч., діал. Заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заріб — Заріб, -робу м. см. зарібок. --------------- Зарібок, -бку и заріб, -робу м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Словник української мови Грінченка