заріб
Заріб, -робу
м. см. зарібок.
---------------
Зарібок, -бку и заріб, -робу
м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям. Лубен. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me