заріб

Заріб, -робу

м. см. зарібок.

---------------

Зарібок, -бку и заріб, -робу

м. Заработокъ. Більше зарібку матимеш. Ном. № 10660. Чи не однаковий хліб, де його заробити, — аби зарібок був чесний. Г. Барв. 142. Як отож він правуватиме та хазяйнуватиме, то ніякого зароби не буде ні йому, ні людям. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заріб — -робу, ч., діал. Заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заріб — ЗА́РІБ, робу, ч., діал. Те саме, що зарі́бок. Ніякого заробу не буде ні йому, ні людям (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах