Словник української мови у 20 томах

засмічуваний

ЗАСМІ́ЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до засмі́чувати.

Ґрунт, засмічуваний протягом декількох років усілякими домішками, стає непридатним для вирощування рослин (із журн.);

Десятиліттями засмічуване озерце тепер не використовується для купання (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. засмічуваний — засмі́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. засмічуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до засмічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови