Словник української мови у 20 томах

заставонька

ЗАСТА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Зменш. до заста́ва¹.

Не веліла мати заставоньки брати (П. Чубинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. заставонька — заста́вонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. заставонька — Заставонька, -ки ж. ум. отъ застава.  Словник української мови Грінченка