заставонька

ЗАСТА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Зменш. до заста́ва¹.

Не веліла мати заставоньки брати (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заставонька — заста́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заставонька — Заставонька, -ки ж. ум. отъ застава. Словник української мови Грінченка