заставонька
ЗАСТА́ВОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Зменш. до заста́ва¹.
Не веліла мати заставоньки брати (П. Чубинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заставонька — заста́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- заставонька — Заставонька, -ки ж. ум. отъ застава. Словник української мови Грінченка