заставотримач

ЗАСТАВОТРИМА́Ч, а́, ч., юр.

Те саме, що заставоутри́мувач.

Незалежно від того, перебуває заставлене майно в заставодавця чи заставотримача, експлуатується чи зберігається, до моменту реалізації застави облік його здійснюється заставодавцем (з навч. літ.);

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставотримача (з мови документів).