заставодавець

ЗАСТАВОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., юр.

Те саме, що заста́вник.

Порука і встановлена третьою особою застава припиняються після переведення боргу, якщо поручник або заставодавець не висловив згоди відповідати за нового боржника (з навч. літ.);

Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо) (з мови документів).