засяг
ЗА́СЯГ, у, ч., рідко.
Те саме, що о́бсяг.
Зібгав [Григорій] скатертину конвульсійним рухом руки і, либонь, переламав виделку, що потрапила в засяг долоні (І. Багряний);
Я почувався в сідлі. Я помножив свій засяг простору, я неймовірно збільшив швидкість. Жити швидко, багато, пружно – вимога й заповідь доби, жити, щоб зникав час і простір (У. Самчук);
Де .. є віра.., там не може бути скніючої пустоти – тої, в якій так різко скорочується засяг людських поривань, а ідеальні прагнення сходять нанівець (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)