засібний

ЗАСІ́БНИ́Й, засі́бна́, засі́бне́, діал.

Заможний.

Хиба [хіба] котрий засібний, то не купував голодного року хліба (Сл. Б. Грінченка);

Виросло на очах Миколи Миколишина молоде покоління, перестроюючи до невпізнання колись темне і бідне, тепер освічене та засібне село (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. засібний — засі́бни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. засібний — -сібна, -сібне, зах. 1》 Заможний. 2》 Просторий (про одяг).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. засібний — засі́бний заможний, багатий, забезпечений (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. засібний — Засібни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. Камен. у. 2) Объ одеждѣ: просторный. Гол. Од. 18.  Словник української мови Грінченка