затормошений

ЗАТОРМО́ШЕНИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. пас. до затормоси́ти.

Чоловік, затормошений переляканим сусідом, умить прокинувся (із журн.).

2. у знач. прикм., перен. Позбавлений жвавості, з уповільненою реакцією.

Затормошені, заклопотані люди мало здатні думати й розмірковувати про істини великі й вічні (з рел.-церк. літ.).

Значення в інших словниках

1. затормошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до затормошити. || перен. Позбавлений жвавості, із уповільненою реакцією.  Великий тлумачний словник сучасної мови