затребуваний

ЗАТРЕ́БУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до затре́бувати.

Речі, не затребувані в названий строк, камера схову зобов'язана зберігати протягом трьох місяців (з мови документів);

// затре́бувано, безос. пред.

Камишук зовсім тихо промовив: – Сина в мене, Григорія, поліція забрала... Попервах держали в тюрмі в Чернігові, а це затребувано у Київ (Л. Смілянський).

2. у знач. прикм. Те саме, що запотребо́ваний 2.

Усе більш затребуваною стає фактографічна й повнотекстова, а не бібліографічна інформація (з наук. літ.);

Найбільш затребуваними на ринку праці міста є водії вантажних автомобілів, електрогазозварники, менеджери з продажу, продавці, страхові агенти (з газ.).

Значення в інших словниках

1. затребуваний — затре́буваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. затребуваний — -а, -е, канц. Дієприкм. пас. мин. ч. до затребувати. || затребувано, безос. присудк. сл. Затребуваний кредит — вид короткотермінового міжбанківського кредиту, що його можна затребувати та повернути у будь-який момент без права протесту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. затребуваний — ЗАТРЕ́БУВАНИЙ, а, е, канц. Дієпр. пас. мин. ч. до затре́бувати. В 1819 році від поміщиків були затребувані відомості про розміри їх земельних володінь (Від давнини… І, 1960, 217); // затре́бувано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах